Відкрий свої очі,
На світ подивись...
Нема, блядь, нічого!
Сцуко, заткнись!
Похєрся десь, сцуко,
В широких степах.
І мозку, блядь, мого
Нігде не чіпай.
Забудь, бля, про мене!
Убийся об стіл!
Потвора шалена,
Не трогай мій гнів!
Ненавиджу себе
І всіх, блядь, людей
Насрать мні на небо,
На всіх, блядь, свиней.
Ніколи не зникне, блядь,
Думка про те,
Що ти, блядь, єдина
Убила мене.
Убила навіки,
ти, блядь, назавжди.
Нікому не треба,
А ти, блядь, пизди...
Нічого не зміню,
Та по хую мні,
Бо ти, блядь, прекрасна,
Весела завжди.
От тільки, блядь, стукне
Дванадцять годин -
І зникне, блядь, небо
В пітьму до весни.
Ніколи не згине
Надія моя,
Хоч ти, блядь, хотіла,
Щоб зникнув і я.
Ненавиджу, сцуко,
Пухнастих і білих,
Бо створені зранку
Вони для дебілів.
І жЫзнь, бля, - параша,
Та совість ч!ста,
Вона не забуде
Тебе нікагда!
І зранку, встаючи,
Іду в туалет -
Виходить у світ, бля,
Новий рарітЄт!
А ти, блядь, реліквія,
Пий і кури!
Не варта депресії,
Навіть нудьги!
А серце, блядь, плаче -
шо коє-та емо.
Така от, блядь, сцуко,
У мене діллЄма...
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
1 комментарий:
хі хі) оце класно, через пів року ти його відредагуєш буде взагалі суперово(рима кульгавить) але з часом ця фігня вдосконалюється
Отправить комментарий